Подвійний апостиль – це процедура, що використовується в міжнародній правовій практиці для підтвердження справжності документів, особливо коли вони призначені для використання в країнах, які підписали Конвенцію 1961 року про ліквідацію вимог легалізації іноземних публічних документів. Подвійний апостиль застосовується у ситуаціях, коли документ вимагає додаткових рівнів підтвердження чи перевірки. Перекладені документи можуть вимагати в подвійному апостилі. Зазначимо, що довірити переклад документів слід спеціалістам бюро перекладів. Адже переклад потребує суворого дотримання основних правил та вимог.
Що таке подвійний апостиль?
Подвійний апостиль – це процес, коли документ, який спочатку отримав апостиль, потім проходить додаткове підтвердження через консульські або дипломатичні представництва, щоб бути визнаним в іншій країні. Ця процедура гарантує, що документ буде визнаний справжнім та дійсним за кордоном. Зазначимо, що подвійний апостиль буде потрібний у таких випадках:
- особливі вимоги країн- деякі країни вимагають подвійного підтвердження документів, якщо вони стосуються важливих юридичних чи правових процедур. Наприклад, довідка про сімейний стан для шлюбу за кордоном може вимагати додаткового підтвердження апостилом.
- міжнародні угоди- під час укладання міжнародних угод чи контрактів, що з юридичними чи фінансовими питаннями, може знадобитися подвійне підтвердження;
- імміграція та візи- для отримання віз чи дозволів на роботу в деяких країнах може знадобитися подвійний апостиль для підтвердження справжності документів.
Як отримати подвійний апостиль?
Процедура отримання подвійного апостилю складається з кількох етапів. Спочатку документ отримує апостиль від компетентного органу країни його походження. Апостиль підтверджує, що підпис та печатка на документі справжні і були зроблені уповноваженою особою. Спочатку документ подається до місцевого органу, уповноваженого видавати апостилі. Після перевірки документа та підтвердження справжності видається апостиль. Після отримання первинного апостилю, документ може вимагати додаткового підтвердження через консульські або дипломатичні представництва країни призначення. Документ із первинним апостилем вирушає до консульства чи посольства країни, де він використовуватиметься.